Останній дзвоник в Бузовицькому НВК

Добіг до завершення навчальний рік. Надзвичайно складний навчальний рік, обпечений, обпалений війною. Війна закрила для нас усіх: учнів, вчителів, батьків двері нашої школи. Війна порозкидала наших учнів по світу, які попри все, продовжували навчатись онлайн разом зі своїми вчителями і друзями. Війна поповнила наші класи дітьми, які втікали від вибухів і руйнувань, а в нашому шкільному колективі знайшли підтримку і розуміння. Останні три місяці ми спілкувались з вами, дорогі наші діти, через камеру, проводили онлай-уроки і різні заходи. Але, як кажуть, для любові відстані немає. Дякуємо кожному з вас, хто впродовж цього навчального року докладав максимум зусиль, аби здобути нові знання, аби бути здоровим, аби дарувати радість іншим і найголовніше, - аби підтримувати Україну в її борні за нашу з вами незалежність.
Сьогоднішній останній дзвінок – родинний, неголосний, небагатолюдний. Одинадцятикласники стояли на урочистій лінійці зі слізьми на очах, але з вірою в перемогу, з мріями про мир і надією, що їхні татусі, які захищають Україну у лавах незламних ЗСУ, - обов’язково повернуться живими і нескореними додому. Саме діти відважних воїнів-захисників сьогодні гордо несли український прапор! Бажаючи миру і перемоги випускники випускали символічного Голуба Миру в безхмарне небо. Пам’ятаючи про те, що країна в огні і в боротьбі, всі гості бажали випускникам миру і перемоги, аби вони, наші юні дівчата та хлопці, змогли навчатись в омріяних ВУЗах, аби під мирним небом здійснювались їхні мрії, аби вільною і незалежною, квітучою і нескореною була наша Україна.